5-го травня 2010 року «Карпати»
вдома приймали «Кривбас» у рамках передостаннього туру Прем’єр-ліги. На
той момент «зелено-білі» вже гарантували собі участь у Лізі Європи.
Натомість «біло-червоно-чорним», аби втриматися в еліті, необхідно було
перемагати... Минуло майже два роки і в середу, 2-го травня 2012,
історія дещо повторюється. Знову «Карпати» на полі рідної «України» в
29-ий ігровий день національного чемпіонату приймають «Кривбас». От
тільки турнірне становище у суперників дещо інше. Цього разу львів’яни
ведуть відчайдушну боротьбу за виживання у Прем’єр-лізі, а криворіжцям
уже нічого не загрожує. Не світить їм, щоправда, й Ліга Європи, хоча
після осінньої частини сезону вони займали місце у зоні єврокубків.
Про те, з яким настроєм «Кривбас» готувався до матчу у Львові і що
вимагається від «Карпат», аби зберегти прописку в еліті, Інформаційному
центру розповів один з лідерів криворіжців Валерій Федорчук. Між
іншим, саме він суперпострілом з дальньої відстані відкрив рахунок у
згаданому вище матчі дворічної давнини, в якому «біло-червоно-чорні»
перемогли 2:0 і в підсумку зберегли місце для Кривого Рогу в
Прем’єр-лізі.
– Валерію, з яким настроєм підійшов «Кривбас» до гри з «Карпатами»?
– Настрій у нас, можливо, і не найкращий. Однак невдачі у весняній
частині чемпіонату додали нам спортивної злості. Ми вже давно не
перемагали. Тому на гру з «Карпатами» налаштовуємося дуже серйозно.
– А мотивації не забракне? Адже «Кривбасу» верхні місця, як то кажуть, не світять, а нижні – не загрожують.
– Так, але є один момент. Як я вже сказав, ми давненько не вигравали.
Свою останню перемогу отримали ще восени. Наразі наша безвиграшна серія
налічує, коли не помиляюсь, дев’ять матчів. Причому у більшості з них
поступилися, а весь час програвати – справа не з приємних. Тому ми
хочемо нарешті подарувати нашим вболівальникам перемогу. Та й собі
необхідно довести, що ми здатні добиватися позитивного результату, бо
вже набридло весь час залишати поле з низько опущеними головами.
– Чим можеш пояснити, що «Кривбас» восени і навесні, як говорять в Одесі, це дві різні команди?
– Це питання для кожного гравця нашої команди не лише дуже важке, а й
болюче. Нібито на зимових зборах добре попрацювали, зіграли непогано в
контрольних іграх, яких провели достатню кількість. Тобто виконали все,
що було заплановано. А в підсумку, за винятком кількох матчів, так
вийшло, що ми фактично провалили другу частину чемпіонату. Якусь одну
причину невдач назвати важко. Та й, швидше за все, їх є цілий комплекс.
Але щоб їх визначити, потрібно детально проаналізувати весь цей період –
з першого дня підготовки взимку і до останнього матчу. Думаю, це буде
зроблено вже по завершенні сезону. А зараз можу сказати, що в добрій
частині весняних матчів нам відверто не фартило. Візьміть хоча б останню
гру з донецьким «Металургом». Спочатку заробили зовсім не обов’язковий
пенальті, а потім забили м’яч у власні ворота. Причому той гол, напевне,
може претендувати чи не на перше місце в номінації «курйоз сезону».
– Восени багато фахівців відзначали, що «Кривбасу», навпаки, дуже
таланить. Виходить, що в першій частині сезону у ваших іграх Фортуна
«виходила» на поле в формі «Кривбасу», а навесні – ваших суперників?
– Дуже схоже на це. От лише питання, чому вона вирішила змінити свої
симпатії. Взагалі-то кажуть, що прихильність Фортуни треба заслужити.
Виходить, що десь в чомусь ми перед нею завинили. От ще б знати, в чому
саме...
– Як «Кривбас» готувався до гри з «Карпатами»?
– Після домашнього матчу з «Металургом» тренери нам надали чотири вихідні.
– Не забагато?
– Та ні, не думаю. Була ж пауза в чемпіонаті, а з Кубка України ми
вилетіли ще восени. Та й треба було десь нам дати паузу в роботі, щоб
відійти морально від усіх цих невдач. До того ж це вже кінець сезону,
трохи і втома накопичилася. Зібралися ми в минулий четвер, до матчу у
Львові готувалися на своїй клубній базі в Кривому Розі.
– Чого очікуєш від матчу?
– У нас з «Карпатами» завжди виходять непрості, але цікаві матчі.
Вболівальникам вони, як правило, подобаються. Думаю, це через те, що
обидві команди намагаються грати у футбол. Тобто і самі грають, і
супернику дають це робити. Таке трапляється не так вже й часто. Все ж у
нашому чемпіонаті вистачає команд, які не стільки самі грають, скільки
заважають це робити іншим. Але «Карпати» і «Кривбас» до таких не
належать.
– Гру першого кола у Кривому Розі пам’ятаєш?
– Звичайно, вона була якраз з тих, про які я говорю, – бойовою, з
великою кількістю моментів та ударів по воротах. У першому таймі ми
повністю перегравали «Карпати» і цілком логічно відкрили рахунок. Але по
перерві вже львів’яни додали і перехопили ініціативу. Зрештою, їм таки
вдалося відігратися і гра закінчилася, як на мене, абсолютно справедливо
– кожна з команд отримала по одному очку.
– На відміну від «Кривбаса», для «Карпат» матч у середу матиме дуже велике турнірне значення.
– Так, ми це розуміємо. Але в кожного свої завдання. Звичайно,
психологічно нам грати буде легше – на нас результат так не тисне, як на
«Карпати». А як воно буде, гра покаже. Знаю точно, легкого життя,
незважаючи на турнірне становище суперника, ми не очікуємо. По-перше,
поранений звір, як відомо, завжди особливо небезпечний. По-друге,
«Карпати» є «Карпати» – цю команду, як то кажуть, на одній нозі не
обіграєш. А по-третє, я пограв деякий час у західному регіоні і добре
знаю, що тамтешні гравці мають особливий характер і борються завжди до
кінця. Але й ми маємо свої плани на цю гру. Про те, що давно не
вигравали, я вже казав. Окрім того, нехай єврозона нам вже й не світить,
але все одно хочеться зайняти місце, якомога вище. Сподіваюся, завдання
на сезон – місце не нижче десятого – ми виконаємо. А ще є преміальні, а
вони ніколи не бувають зайвими.
– Ти кажеш, що добре знаєш гравців із західного регіону. А що скажеш про нинішні «Карпати»?
– Зрозуміло, це далеко не та команда, яку ми бачили в попередніх
сезонах. Причин спаду у їхній грі торкатися не буду – з мого боку це
було б некоректно. Але скажу, що «Карпати» і «Кривбас» в нинішньому
сезоні дуже схожі в одному моменті – і нам, і їм страшенно не фартить.
Щоправда, «Кривбас» невезіння переслідує лише у весняній частині, а
«Карпати» – впродовж усього сезону. От і в суботу вони програли півфінал
Кубка України тільки в серії післяматчевих пенальті. Цікаво, що і в
кубковому цьогорічному турнірі наша з львів’янами доля також в чомусь
схожа – і ми, і вони поступилися у гостях донецькому «Металургу».
– У тебе є чималий досвід боротьби за виживання, причому не лише з
«Кривбасом», а й з ФК «Львів». Щоб ти порадив гравцям «Карпат», аби
втриматися в Прем’єр-лізі?
– У «Карпат» зараз ситуація краща, ніж була у «Кривбаса» та «Львова».
Адже їхня доля в їхніх руках, а в моїх команд не все залежало тільки від
нас – необхідно було самим вдало зіграти та ще й сподіватися, що
конкуренти втратять очки. Що ж до порад гравцям «Карпат», то від них
вимагається лише одне – в заключних матчах вийти на поле і віддати грі
все, що в них є. Тобто зіграти так, щоб їхня совість була чистою і щоб
потім вони могли прямо дивитися в очі всім – один одному, тренерам,
керівникам клубу і своїм уболівальникам.